Вівторок, 17.10.2017, 21:39  Вітаю Вас Гість | RSS
Ласкаво просимо на сайт НВК "Сокілецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - ДНЗ” село Сокілець, Дунаєвецький район, Хмельницька область, Україна
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
Сокілецька школа
Сокілецька школа
Категорії розділу
Початкова школа [8]
Уроки математики [4]
Уроки української мови та літератури [1]
Уроки світової літератури та етики [4]
Уроки історії та правознавства [4]
Уроки географії та біології [1]
Уроки іноземної мови [1]
Уроки фізики [3]
Уроки фізичного виховання та основ здоров'я [2]
Уроки образотворчого мистецтва [2]
Вхід на сайт
Для вчителів
- Статут школи
- Нормативна база
- Репозитарій робіт ППД
- Портфоліо Кривої С.В.
- Методична робота
- Виховна робота
- Атестація вчителів
- Нові стандарти - нова школа
- Конкурс «Учитель року»
- Конкурс "Вчитель-новатор"
- Фізкультурно-оздоровча робота в школі
- Дошкільна та початкова освіта
Для учнів
- Правила поведінки учнів
- ДПА 2015
- Тести ЗНО
- Сторінка бібліотекаря
- Гуртки та секції
- Конкурсні роботи
- Поради психолога
- Дій в умовах надзвичайних ситуацій
Для батьків
- Наші класи
- Виховні заходи
- Обдаровані діти
- Відкриті уроки
- Екологічна ситуація.
- Історія Сокілецької церкви
- Видатні земляки
Пошук по сайту
Ми в соцмережах
- Сокілецька школа в "Вконтакті"
Відео: співають наші учні
- Пісня "Про Сокілець"
- Пісня "Україна"
- Пісня "Мій рідний край"
- Пісня "Вишиванка"
- Пісня "Квітуча Україна"
- Пісня "На нашій Україні"
- Пісня "Літо"
- Пісня "Над Дніпром"
- Пісня "Василечки"
- Пісня "Мамина коса"
- Пісня "Ми щасливі діти"
- Пісня "Тихо над річкою"
- Пісня "Всі ми діти..."
- Пісня "Мама"
- Пісня "Виростеш ти..."
- Пісня "Моя Україна"
- Молитва за Україну
Відео: співають наші вчителі
- Пісня "Моя Україно"
- Пісня "Біла хата"
- Пісня "Вальс кохання"
- Пісня "Зачарована..."
- Пісня "Біла акація"
Наше опитування
Чого додати на наш сайт?
Всьго відповідей: 9
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Всьго користувачів: 160
Нових за місяц: 0
Нових за тиждень: 0

З усіх зареєстрованих:
Хлопців: 39
Дівчат: 121

Спілкування
- Інформація про сайт
- Наш форум
- Книга відгуків
- Напишіть нам листа
Всьго на сайті матеріалів
Фотографій: 570
Відео та аудіо: 203
Новин: 187
Статей: 131

Наш банер
Сокілецька школа

Корисні посилання
- Блог Кривої С.В. "Ось ми фарби в руки взяли"
- Дунаєвецький районний методичний кабінет
- Хмельницький ОІППО
- Вінницький центр оцінювання знань
- ПедПреса
- Департамент освіти і науки Хмельниччини
- Міністерство освіти і науки України
- Щоденник
- Національна академія педагогічних наук України
- Сайт Президента України Порошенка П.О.
Перекласти сайт
Сокілецька школа
Головна » Статті » Розробки уроків » Уроки історії та правознавства

Франція в XVI – XVII ст.

Мета:  Дати уявлення про економічну та соціальну структуру, причини та
          основні події релігійних війн у Франції;
          дослідити процес зміцнення королівської влади;
          закріпити переконання у тому, що релігійний фанатизм
          призводить до протистояння й війни, загибелі людей.


Основні поняття та терміни: «буржуазія», «Реформація», «громадянська війна», «Варфоломіївська ніч», «сеньйор», «секуляризація», «Генеральні штати», «гарант», «централізована держава», «гугенот».


Основні дати та події:  
- 1562 р. – початок громадянських війн;
- 1572 р. – Варфоломіївська ніч;
- 1594 – 1610 рр. – роки правління Генріха IV Бурбона;
- 1586 – 1642 рр. – роки життя Рішельє Армана Жана дю Плессі.


Обладнання: підручник, історичний атлас, контурна карта, репродукції портретів видатних історичних діячів, таблиці «Громадянські війни у Франції (1562 – 1664 рр.)», схеми, картки, інформаційні листи.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:
- давати характеристику станам французького суспільства;
- пояснювати причини посилення королівської влади;
- давати характеристику економічного стану Франції;
- називати причини релігійних війн;
- розповідати про основні події періоду, що вивчається;
- працювати з документами;
- давати характеристику діяльності Генріха IV та кардинала Рішельє;
- висловлювати власну думку щодо подій, що вивчаються.

                      Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань


Робота з картками


                                        Картка № 1

Співвіднесіть імена і факти біографій

а) М. Лютер

1) вождь Селянської війни в Німеччині

б) Т. Мюнцер

2) реформатор церкви в Німеччині

в) Ж. Кальвін

3) засновник Ордену єзуїтів

г) І. Лойола

4) реформатор церкви у Швейцарії

Відповідь: а – 2; б – 1; в – 4 ; г – 3 .


                                            Картка № 2

Із запропонованого переліку оберіть поняття, які характеризують М. Лютера.

1. У дитинстві просив милостиню, виспівуючи псалми на славу Господа.
2. Прихильник жіночої краси.
3. Заснував нове вчення – кальвінізм.
4. Навчався в Ерфуртському університеті.
5. Очолив Селянську війну.
6. Переклав Біблію німецькою мовою.
7. «На тому стою і не можу інакше».


Відповідь: 1,4,5,6,7.


                                 Картка № 3

Із запропонованого переліку оберіть поняття, які характеризують Т. Мюнцера.

1. Був високоосвіченою людиною.
2. Виступав з проповідями на вулицях Віттенберга.
3. Заснував нове вчення – лютеранство.
4. Переконував селян, що влада може перебувати в руках народу.
5. Очолив Селянську війну.
6. Оголосив себе главою церкви.

Відповідь: 1, 4, 5.


                                          Картка № 4

Поясніть вирази.

- «Вчення Лютера підтримує монархічний порядок, а Кальвіна – республіканський».
- «Церква стала більш дешевою».
- «Хто збагатився, той «божий обранець».
- «Повернути маси, що заблукали, в огорожу церкви».


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Метод «Мозковий штурм»
Завдання : Назвати вже відомі факти з історії Франції.

Передбачувані відповіді учнів 

- королівський домен;
- слабка влада короля;
- феодальна роздробленість;
- три стани;
- Генеральні штати;
- Столітня війна;
- посилення королівської влади;
- об’єднання  Франції.

 

Учитель.  Франція завершила до кінця XV ст. об’єднання своїх земель і стала найбільшою в усій Європі державою за територією та кількістю жителів. У Франції проживало близько 15 млн жителів. Об’єднання країни створило сприятливі умови для подальшого економічного зростання та зміцнення влади.

IV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Централізація влади

Учитель.
Наприкінці XV ст. завершилося об’єднання Франції. Уже за Людовіка XI (1461 – 1483) Франція набула ознак централізованої держави.

«Асоціювання»
На дошці записується ключове слово або словосполучення, що асоціюється із запропонованим. Шляхом колективного обговорення встановлюється ієрархія можливих зв’язків між окремими елементами.   

                                    Держава


             чиновники                        король                          армія


                             закони                                податки

                                               суспільство

Робота з поняттями 

Учні дають визначення поняттю «централізована держава» і записують його у зошит.
     «Централізована держава – політична форма організації суспільства, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної структури при утвердженні у країні єдиної влади короля, єдиних законів, єдиних органів управління, єдиних податків та постійної армії.

Учитель.
Влада короля у Франції з часом стала настільки сильною, що Франциск І (1515 – 1547) перестав скликати Генеральні штати, а найважливіші рішення приймав, радячись з довіреними людьми, що входили до королівської ради. Для затвердження нового закону йому було достатньо написати «Бо така воля наша».
    Проте влада потребувала підтримки. Хто ж міг підтримувати владу короля?


Стани французького суспільства 

Творче завдання
Учні знайомляться з історичними документами, відповідають на запитання і заповнюють схему «Стани французького суспільства».

Текст 1

За своїм становищем і гідністю кожен із жителів може належати до одного з трьох станів.
    Під дворянством мають на увазі тих, хто користується привілеєм не сплачувати податки та зобов’язаний тільки особистою військовою службою.
    Третій стан складається з людей пера, яких називають людьми довгої мантії, - купців, ремісників, плебеїв і селян – та людей людей мантії, хто має ступінь президента або радника або носить подібне звання, стає дворянином і привілейованим  через обіймань ним посаду і вважається таким протягом свого життя. (М. Суріано. Коментарі про королівство Франції // История средних веков: Хрестоматия. – М., 1988. – С. 210 – 211).


Текст 2

Король у здійсненні влади спирався на дворян, дворяни у сою чергу підтримували короля – гаранта їхнього  привілейованого становища. 
    Із затвердженням абсолютизму король брав на себе турботу з утримання дворянства.
    Одним із важливих джерел утримання дворянства була військова служба.
   Із часом французьке дворянство поповнювалося багатими людьми з міських верхів : міською знаттю та іменим купецтвом. Дворянське звання отримував той, хто купував дворянські землі, і той, хто обіймав певну посаду у державному апараті, і той, хто купував посаду місце судді, прокурора, міського радника (Удальцова З.В., Карпов С.П. история средних векав. – М., 1991. – С. 228 – 229).

Запитання

1. Назвіть стани французького суспільства.
2. Чи можна стверджувати, що французьке дворянство було замкненою соціальною групою? Свою відповідь обґрунтуйте.
3. Кого можна віднести до «дворянства шпаги»?
4. Яким чином «люди довгої мантії» могли стати дворянами?
5. Хто входив до третього стану?

                                                     Король

    І стан

 

   ІІ стан

 

   ІІІ стан

 

 Економічний розвиток 

Учитель
У Франції, як і в інших країнах, почався процес зародження капіталістичних відносин.

Самостійна робота
Учням пропонується за допомогою карти «Франція у XVI – І пол. XVII ст.» 
і запитань письмово охарактеризувати економічний розвиток Франції у XVI – І пол. XVII ст.

1. Назвіть мануфактурні центри Франції.
2. Назвіть галузі промисловості, які розвивалися у Франції.
3. Назвіть металургійні центри Франції.
4. Назвіть місця видобутку солі.
5. Перерахуйте центри виробництва тканини.
6. Назвіть торгові порти.
7. Назвіть центри виробництва вина.

Робота з історичним текстом.

Учні читають документ і відповідають на запитання.


              Текст 3. Едикт про іноземну торгівлю, 1572 р. 

«Для того, щоб наші піддані могли краще займатися мануфактурою та обробкою вовни, льону, прядива і кужеля, що зростають у великій кількості у нашій країні, і щоб вони могли отримати вимогу від чужоземців, які приїжджають до нас для закупівлі цих матеріалів за дешевою ціною, перевозять їх до себе, віддають в обробку, а потім ввозять до нас сукно і полотно і продають за непомірно високою ціною, ми повеліваємо, щоб не було дозволено нікому… вивозити з нашого королівства вовну, льон, прядиво і кужіль. Ми так само забороняємо найсуворішим чином будь-яке ввезення до нашого королівства вовни, полотна, золотої та срібної бахроми, оксамиту, атласу, тафти… -  під страхом конфіскації названих товарів» (История Средних веков: Хрестоматия. – М., 1988. – С. 211 – 212 ).

1. Для чого король Франції Карл IX прийняв такий указ?
2. До чого повинні були призвести такі заходи уряду?

Учитель. 
  Така політика держави має назву меркантилізму – сприяння вітчизняній торгівлі і протекціонізму – сприяння національній промисловості. Проте король наклав на приватні промислові підприємства високі податки, тим самим позбавляючи буржуазію частини доходів та затримуючи розвиток промисловості і торгівлі. Саме це й пояснювало прагнення багатих буржуа стати дворянами. 

Громадянські війни у Франції 

Учитель.
  У XVI ст. у Франції, як і в інших європейських країнах, почалася боротьба між феодалізмом і капіталізмом. До Франції у цей час проникають реформаційні вчення. Особливо тут поширився кальвінізм, тому ця боротьба, перетворившись на релігійну, і набула характеру громадянських воєн.

Самостійна робота

Учням пропонується самостійно ознайомитися з текстом підручника й заповнити таблицю «Громадянські війни у Франції (1562 – 1564)».

Орієнтовний варіант таблиці

Дати

Основні події

Наслідки

1559

Завершення воєн між Францією та Іспанією

Армія розбещена, багато солдат і офіцерів залишилися без діла

1560

Королем Франції став Карл IX

Реальна влада перейшла до його матері – Катерини Медичі

1562

Герцог Гіз напав на зібрання гугенотів поблизу містечка Вассі

Привід для початку релігійних воєн

1562 - 1570

Три війни гугенотів і католиків. Кожне з угруповань прагнуло впливати на короля і правити від його імені

Загинули майже всі вожді з обох сторін. НА чолі гугенотів постав Генріх Наварський і Коліньї, католиків очолив Генріх Гіз та його брати

1570

Сен-Жерменський едикт (едикт примирення)

Гугеноти дістали право обіймати державні посади, їм відійшли чотири фортеці, було дозволено кальвіністське богослужіння

1572(у ніч на 24 серпня

Варфоломіївська ніч – побиття гугенотів у Парижі

Адмірал де Коліньї загинув, Генріх Наварський і принц Конде були заарештовані та перейшли в католицтво. У 1576 р. гугеноти створили на півдні Франції «державу в державі» - Конфедерацію гугенотів на чолі з Генріхом Бурбоном.

1574

Королем Франції стає Генріх ІІІ

Престиж королівської влади був остаточно підірваний

1576

Створення Конфедерації гугенотів на півдні та Католицької ліги на півночі

Католики уклали таємний союз з королем Іспанії Філіппом ІІ

1588

Повстання в Парижі

Генріх ІІІ втік із Парижа та уклав союз з Генріхом Бурбоном, проголосивши його своїм спадкоємцем; у Парижі став володарювати Генріх Гіз

1589

Убивство Генріха Гіза за наказом короля Генріха ІІІ

У відповідь на це Католицька ліга ініціювала вбивство самого Генріха ІІІ. Так обірвалася династія Валуа на французькому престолі. Королем стає вождь гугенотів Генріх Бурбон (ГенріхIV).

1591

Іспанська армія увійшла у Париж за домовленістю з Католицькою лігою

Спалах масових селянських повстань.

Дворянство та буржуазія об’єдналися навколо Генріха IV. Парижани погоджувалися визнати його королем, якщо він прийме католицтво

1593

Перехід Генріха IV у католицизм, який при цьому виголосив відому фразу «Париж вартий меси!»

Коронація Генріха IV в Реймсі

1594

Вступ Генріха IV до Парижа як нового короля Франції

Припинення громадянських воєн. Укладення миру з Іспанією. Затвердження династії Бурбонів.

1598

Нанський едикт

Католицтво визнано державною релігією, гугеноти отримали право сповідувати свою релігію. Закінчення воєн.

Франція за часів Генріха IV 


Учні складають характеристику діяльності Генріха IV, використовуючи текст підручника та історичні тексти.


Текст 4

Генріх IV в пам’яті французів вважався «добрим королем», який «хотів би, щоб недільними днями кожний селянин мав у себе за обідом курку».
    Генріх IV зменшив щорічний податок з населення.
    Заборонив заарештувати за борги селян, продавати їхню худобу та знаряддя праці.
    Запровадив громадські роботи на спорудженні будівель, мостів, шляхів сполучення.
    Він сприяв розвиткові промисловості і торгівлі, особливо виробництву вовни, шовку, металу та зброї. Було відкрито багато королівських мануфактур. Король брав участь у створенні заморських купецьких компаній (Виппер Р.Ю., Реверсов И.П., Трачевский А.С. История нового времени. – М., 1995. – С.141).


Текст 5

Традиційну політику Франції, ворожу Габсбургам, знову відновив  Генріх IV.
Священна ліга, що наполегливо боролася з Генріхом і тривалий час не визнавала його прав на престол, багато міст і фортець Франції були зайняті іспанськими військами; перші роки його царювання пройшли у війні з Філіппом ІІ. Лише необхідність зайнятися внутрішніми справами Франції, що, врешті-решт, вкрай занепали під час тривалих міжусобних війн, змусила його на якийсь час відмовитися від боротьби з Іспанією й укласти з нею мир. Коли ж внутрішній стан Франції упорядкувався і могутність її зміцнилася,
 Генріх IV замислив знов розпочати боротьбу з Габсбургами… Але під час підготовки до цієї війни він був убитий вихованцем єзуїтів Равальяком (1610) (Виппер Р.Ю., Реверсов И.П., Трачевский А.С. История нового времени. – М., 1995. – С.140).

Текст 6. Нантський едикт

Генріх, милістю божію, король Франції і Наварри, всім присутнім і тим, хто має з’явитися, - привіт. Цим вічним невідмітним едиктом ми сказали, оголосили і повелівали таке:
VI. Щоб не дати жодного приводу для смути і розбратів серед наших підданих, ми дозволили й дозволяємо сповідаючим так звану реформовану релігію жити й мешкати в усіх містах і місцях нашого королівства й підлеглих нам областях без переслідувань, утисків і примушень робити будь-що у справі релігії, проти їхньої совісті; їх із цього приводу не розшукуватимуть у будинках і місцях, де вони побажають жити…
XVIII… забороняємо всім нашим підданим будь-якого звання і положення віднімати силою та обманом, проти волі їхніх батьків, дітей названої релігії, щоб охрестити і конфірмірувати їх у католицькій, апостольській і римській церкві.
    XXII. Повеліваємо, щоб не було жодної відмінності щодо названої релігії при прийомі учнів до університетів, колегій та шкіл, а хворих і бідних – до госпіталів та установ суспільного піклування…
   XXVII. … Ми оголошуємо, що всі, хто сповідує або сповідуватиме так звану реформовану релігію, мають право обіймати й відправляти всі суспільні посади – королівські, сеньйорські або міські – у нашому королівстві і підвладних нам провінціях, землях і сеньйоріях, незважаючи на всі клятви, що цьому суперечать і можуть прийматися та допускатися до нас без відмінності…
Даний у Нанті, у квітні 1598 р., у дев’ятий рік нашого царювання (История Средних векав: Хрестоматия. – М., 1998. – С. – 220).

Результати роботи заносяться до таблиці «Діяльність Генріха IV»

Напрям діяльності    Зміст
Релігійна    
Соціальна    
Економічна    
Зовнішньополітична    


Франція за часів герцога Рішельє 

Учитель.
Сьогодні кардинала Рішельє частіше сприймають не як історичного діяча, а як персонажа романа Дюма – супротивника д’Артаньяна. Як відомо, хоробрий гасконець відмовився служити всемогутньому міністру, помітивши: «Всі мої друзі знаходяться серед мушкетерів короля, вороги, через якусь фатальну випадковість, служать вашому високопреосвященству»
Симпатії читачів беззастережно належать д’Артаньяну, хоча у Рішельєбули всі підстави не любити таких, як він. Саме такі хоробрі, але не розсудливі дворяни заважали йому керувати країною. 

Робота у групах (парах)
Кожна пара, опрацювавши історичні тексти, дає відповідь на запитання та узагальнюючи їх, складає історичний портрет герцога Рішельє.

Орієнтовний план характеристики історичного діяча
1. Основні відомості про життєвий шлях. 
2. Охарактеризуйте риси особистості. Визначте ступінь відповідності особистих якостей завданням, які вирішував історичний діяч.
3. Визначте способи досягнення мети, які використовував історичний діяч.
4. Розкрийте значення та роль історичного діяча.

Текст 7.

Рішельє Арман Жан дю Плессі (1585 – 1642), кардинал з 1622 р., з 1624 р. – глава королівської ради, фактичний правитель Франції протягом 18 років.
    Пріорітетом його внутрішньої політики стала боротьба з протестантською опозицією та зміцнення королівської влади, а головною зовнішньополітичною задачею – підвищення престижу Франції і боротьба з гегемонією Габсбургів в Європі.
    Бажаючи встановити необмежену владу, Рішельє оголосив гугенотам війну, щоб позбавити їх політичних прав, які відрізняли їх від інших французів. Він оволодів їхньою головною фортецею Ла-Рошель, а потім захопив й інші фортеці гугенотів. Будучи за походженням дворянином, він на користь держави прагнув обмежити владу і права дворян. З цією метою 
він знищив деякі інші посади, які обіймали родовиті дворяни, заборонив дуелі, зруйнував декілька замків, які служили притулком для непокірних дворян, і перестав збирати Генеральні штати.
    Прагнучи зміцнити королівську владу у галузі фінансів, внутрішньої та зовнішньої політики, Рішельє ініціював створення єдиного зведення французьких законів, провів ряд адміністративних реформ: запровадив у провінціях посади інтендантів (керівників), що призначалися королем, реорганізував поштову службу. Інтересам абсолютизму відповідала й економічна політика Рішельє. У 1629 – 1642 рр. у Франції були створені 22 торговельні компанії (Вимпер Р.Ю., Реверсов И.П., Трачевский А.С. История нового времени. – М., 1995. – С. 144).

1. Назвіть основні напрямки внутрішньої політики Рішельє.
2. Як Рішельє вирішив релігійну проблему у Франції?


Текст 8.

Першочергового значення він надавав пропаганді урядової політики. Чи не першим він зрозумів значення «ідеологічної дії» на громадську думку. З цією метою він створив у 1631 р. «Оагейє» - першу французьку газету, перетворену ним на рупор урядової політики. З позицій «державної доцільності» підходив Рішельє й до освіти. Його погляди з цього приводу чітко висловлені у «Політичному заповіті»; кардинал був переконаний, що «освіченість – краща прикраса будь-якої держави», але вважав, що «не будь-кого варто навчати».
    10 лютого 1635 р. була створена Французька академія. Королівським едиктом кардинал Рішельє був призначений її главою і проректором. У Рішельє був тонкий літературний смак; саме за часів його правління у французькій культурі почав затверджуватися класицизм. При всій неоднозначності та суперечливості діяльність Рішельє на ниві культури все ж таки може бути оцінена позитивно, оскільки вона сприяла розвитку освіти та зростанню талантів (Святокум О.Е. Всемирная история. Планы-конспекты уроков. 8 класс. – Харьков: Ранок, 2002. – С. 70).

- Чому діяльність Рішельє у галузі культури вважають «неоднозначною та суперечливою»?

Текст 9. Політичний заповіт Рішельє

Я кажу, що дворянство треба розглядати як один з найголовніших нервів держави, що здатний значною мірою сприяти її збереженню та зміцненню…
   Хоча дворяни заслуговують на те, щоб з ними поводилися належним чином, коли вони поводяться добре, проте з ними необхідно бути суворими,
якщо  вони нехтують тим, до чого зобов’язує їхнє положення. Я без жодного коливання кажу, що ті, хто, забувши доблесті предків, ухиляються від того, щоб служити короні шпагою і життям постійно і твердо, як того вимагають закони держави, заслуговують на те, щоб їх позбавили привілеїв свого походження і вони несли частину тягара народу.
    З огляду на те, що честь для них повинна бути дорожче за життя, їх слід карати швидше позбавленням першої, ніж останньої…
    Усі політики згодні з тим, що якби народ дуже благоденствував, його не можна було б утримати у межах його обов’язків. Вони ґрунтуються на тому, що, маючи менше знань, ніж інші стани держави, … народ навряд чи залишався б вірним порядку, який йому визначають розум і закони, якби його не стримувала необхідність.
    Розум не дозволяє позбавляти його будь-яких труднощів, бо, втрачаючи у такому разі ознаки своєї своєї підлеглості, народ забув би про своє призначення і, будучи звільнений від податей, уявив би, що він вільний і від покори.
    Його слід порівнювати з мулом, який, звикнувши до труднощів, псується від тривалого відпочинку більше, ніж від роботи…(История Средних веков: Хрестоматия. – М., 1988. – С. 222 – 223).

1. Як, на вашу думку, Рішельє ставиться до дворянства?
2. За що, на думку Рішельє, дворянство має бути обмежено у своїх правах? 
3. Як Рішельє ставиться до народу?
4. Чому Рішельє не вважає за необхідне полегшити становище народу?


Текст 10. Записки

Вважати, що, будучи сином або братом короля або принцом крові, можна безкарно влаштовувати смуту у королівстві, - це значить одурювати себе. Набагато розумніше поклопотатися про зміцнення держави й королівської влади, ніж звертати увагу на їхнє становище… Сини, брати та інші родичі королів так само підлеглі законам, як і інші, а особливо, коли йдеться про образу його величності (История Средних векав: Хрестоматия. – М., 1988. – С. 225).

1. Поясніть позицію Рішельє.
2. Як ви думаєте, про що пише фактичний глава держави?


Текст 11. Едикт проти дуелей

Оскільки немає нічого, що б порушувало більш святотатним чином 
божеський закон, ніж неприборкана пристрасть до дуелей, і немає нічого більш шкідливого для збереження й збільшення нашої держави, оскільки через цю несамовитість гине значна кількість нашого дворянства, яке є однією із засад держави, ми дотепер застосовували всі можливі для нас засоби, щоб припинити це під загрозою суворого переслідування і публічних покарань, що накладалися за цей злочин нашими попередніми едиктами.
   І.  Наказуємо, щоб усі, хто у майбутньому скоїть цей злочин, - як ті, що викликали, так і викликані на дуель – незважаючи ні на які грамоти про помилування, … з цього часу будуть звільнені з усіх своїх посад, якщо вони їх мають…, і рівним чином всіх пенсій та інших милостей, які вони отримують від нас, і понад те покарані з усією суворістю наших попередніх едиктів, якщо тільки судді знайдуть, що серйозність злочинів та обставини будуть на те заслуговувати…
   ІІІ. Також повелівали, щоб третя частина майна викликаних на тих, що викликали на дуель, була конфіскована.
   IV. Оскільки той, що викликає, є головним винуватцем злочину обох осіб, то ми повелівали, щоб, окрім вищесказаних покарань, будь-хто, хто зробив виклик, піддався на три роки вигнанню і, замість третини майна, втратив половину; не виключається більш суворе покарання, якщо наші звичайні судді знайдуть, що тяжкість злочину заслуговує цього…
    VI. Повелівали, щоб ті, хто, учинивши сварку у королівстві, зустрілися у ньому або на його територіях, переслідувалися так само й у такому ж порядку, як і ті, які поводяться всупереч цьому едикту, перебуваючи на території нашого королівства (История  Средних веков: Хрестоматия. – М., 1988. – С. 225 – 226).

1. Поясніть причини  негативного ставлення Рішельє до дуелей.
2. Чому Рішельє запровадив такі суворі покарання стосовно учасників дуелі?

V. Закріплення знань учнів.

Бесіда за запитаннями

1. Доведіть, що у Франції в XVI ст. почалося формування абсолютизму.
2. Як три події в історії Франції 1572, 1589 і 1598 років вплинули на життя простих французів?

VI. Домашнє завдання.

1. Прочитати параграф підручника.
2. Підготувати повідомлення про Філіппа ІІ.
3. Підготувати повідомлення про Карла V.

 


           


  

Категорія: Уроки історії та правознавства | Додав: Математик (02.03.2016)
Переглядів: 176 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Зміст та дизайн веб-сайту захищений авторським правом.
Будь-які матеріали сайту заборонено дублювати, розповсюджувати або публікувати без письмової згоди автора.
Безкоштовний конструктор сайтів - uCozАвтор сайту: Крива Світлана Василівна © 2017